Страх може стати інструментом примусу.

Погрози розправою, шантаж, тиск на родину, страх за життя близьких — усе це здатне позбавити людину можливості вільно ухвалювати рішення. Під час війни такі ситуації стали частиною реальності для багатьох українців, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Чинне законодавство враховує такі обставини.

Стаття 40 Кримінального кодексу України передбачає: якщо людина завдала шкоди правоохоронюваним інтересам під безпосереднім впливом психічного примусу й через це втратила можливість керувати своїми діями, питання кримінальної відповідальності оцінюється з урахуванням цих обставин.

Психічний примус може проявлятися через:

погрозу фізичного насильства;

погрозу життю чи здоров'ю рідних і близьких;

погрозу знищення майна;

шантаж розголошенням особистої інформації;

психологічний вплив із застосуванням гіпнозу або інших подібних засобів.

Кожна ситуація потребує окремої правової оцінки. Закон враховує, чи могла людина діяти вільно та усвідомлено, чи її вибір визначав страх і примус.

Якщо суд встановлює вину особи, фізичний або психічний примус, спрямований на спонукання до вчинення кримінального правопорушення, належить до обставин, які пом'якшують відповідальність.

Знання своїх прав допомагає краще орієнтуватися навіть у найскладніших життєвих обставинах.

Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України