Повернення – виклик не лише для тих, хто повертається, а й для тих, хто зустрічає

Повернення до цивільного життя – важливий період не лише для ветерана чи ветеранки, а й для їхнього близького оточення. Часто це потребує перебудови звичних ритмів і нового погляду на співіснування з обох сторін.

Цілком природно, що за час відсутності людини, яка перебувала на службі, ваші звички, розпорядок і спосіб життя змінилися, як і її. Ви адаптувалися до нових обставин. І тепер, коли ветеран чи ветеранка повертається, ці зміни знову проходять трансформацію. За декілька днів, коли перша радість від повернення вщухає, між вами може виникнути напруження, прояви емоційного виснаження або навіть підсвідоме бажання повернути все “як було”.

Але з цим можна працювати й пройти цей дійсно складний, але частий період. Головне не намагатися пришвидшити його, а зрозуміти й прийняти, що це тривалий процес, який потребує певних зусиль. У цьому можуть допомогти деякі рекомендації від БФ Як ти, брате?.

Слід уникати прояву претензій

Відчуття образи, провини чи сорому, навіть якщо вони не озвучені, можуть створювати напругу.

Якщо ви відчуваєте образу через те, що ветеран чи ветеранка були відсторонені або не могли бути поруч у важливі чи складні моменти, це може створити напругу у стосунках. Так само, якщо ви самі відчуваєте провину, сором або жаль через те, що не мали подібного досвіду й не можете зрозуміти свого близького.

Простість та ясність допомагають

У перші місяці після повернення просте, чітке й доброзичливе спілкування часто є найкращою підтримкою. Мова без натяків і складних сигналів полегшує взаєморозуміння.

Замість емоцій, які важко інтерпретувати (як-от сльози, жаль чи сум), важливо давати людині відчуття, що вона важлива, потрібна і найголовніше – має власний простір для адаптації. Поступово все стане на свої місця.

У вас теж є свій досвід адаптації – пригадайте й використайте його

Щоб краще зрозуміти, що саме відчуває ветеран чи ветеранка, згадайте, як ви почувалися в ситуаціях великих змін – наприклад, під час переїзду, початку нового етапу життя, переходу в інше середовище. Швидше за все, вам було важливо, щоб поруч були чуйні й уважні люди, які не тиснули, а підтримували й давали час освоїтись.

Водночас важливо розуміти: зміни, через які пройшла людина після повернення з фронту, значно глибші й складніші. Але звернення до власного й хоча б трохи подібного досвіду, може допомогти частково наблизитися до розуміння її стану.

Підготовлено за матеріалами від БФ “Як ти, брате?” – це волонтерський проєкт, покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних.

Посібники і лекції безкоштовні. Посібники ви можете завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (сплатити потрібно буде лише за доставку Новою Поштою) за посиланням: https://yakty.com.ua/shop

#Мінветеранів