Коли тато чи мама на фронті: як допомогти дитині впоратися з тривогою, відчувати тепло й безпеку

Говорити з дитиною буває непросто навіть у мирний час, а коли один із батьків на війні — це завдання стає ще складнішим.

Дорослі самі живуть у постійному напруженні, хвилюються за рідну людину на фронті й потребують підтримки. Але й дитина в цей час переживає особливі емоції: сум, тривогу, образу, почуття самотності чи навіть провини.

Навіть якщо дорослим самим важко, саме від їхньої уваги, любові та готовності говорити залежить, чи відчуватиме дитина безпеку й опору у світі, де тато чи мама воюють.

Як уникнути типових помилок

У час, коли батько чи мати воюють, діти особливо гостро потребують відчуття своєї цінності.

Вони можуть почуватися забутими або «зайвими», адже головна увага дорослих часто зосереджена на війні, новинах чи щоденних турботах.

Тому кожен момент, коли ви приділяєте дитині увагу, радитеся з нею, залучаєте до простих справ чи планів, стає для неї підтвердженням: «Я важливий. Я потрібна. Я частина сім’ї, навіть якщо тато чи мама зараз далеко».

Слова теж можуть ранити. Особливо для дітей, які й так відчувають тривогу через те, що тато чи мама на війні. Деякі фрази роблять біль лише сильнішим і формують відчуття, що дитина «зайва» або «неважлива».

Уникайте висловів на кшталт:

«Зрозумієш, коли виростеш».
«Це не твоя справа».
«Зараз не до твоїх проблем».
«Не заважай, зараз і так важко».
Також не варто вживати узагальнення на кшталт «Ти завжди…», «Ти ніколи…». Так дитина відчуває, що її люблять і приймають, навіть якщо вона іноді помиляється. Це особливо важливо тоді, коли рідна людина далеко на війні, а відчуття безпеки потрібне як ніколи.

Щирість для дитини — це передусім інформація, а не ваші емоції

Коли тато чи мама на фронті, дитині дуже важливо відчувати довіру й розуміти, що відбувається. Це допомагає зняти тривогу і зберегти відчуття безпеки.

Ділитися власною напругою чи страхами з дитиною — це радше прохання про підтримку, ніж щирість. А щирість — це коли ви говорите прості й зрозумілі факти: де зараз батько чи мати, що відомо, що може бути невідомим.

Важливо не драматизувати, а пояснювати ситуацію спокійно й чесно. Стримувати емоції при дітях — нормально. Але не варто приховувати від них саму інформацію. Навіть якщо ви не знаєте всіх деталей, скажіть чесно: «Я теж чекаю на новини, і щойно вони будуть — я розповім тобі».

Підготовлено за матеріалами посібника проєкту Як ти, брате?. Це волонтерський проєкт, покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних.

Посібники і лекції безкоштовні. Посібники ви можете завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (сплатити потрібно буде лише за доставку Новою Поштою) за посиланням: https://yakty.com.ua/shop...

Мінветеранів