Як працює дистанційне обстеження знищеного житла?

Через безпекову ситуацію в багатьох громадах комісії не завжди можуть виїхати на місце для огляду зруйнованих будинків. Саме тому в Україні запроваджено механізм дистанційного обстеження житла, яке було знищене внаслідок бойових дій. У рубриці «Важливо знати» розповідаємо, коли застосовується така процедура, які матеріали можуть використовуватися та як власнику дізнатися про результат обстеження

Що таке дистанційне обстеження? Це процедура збору, фіксації та аналізу інформації про знищене житло без фізичного доступу до нього. Для цього комісія використовує фото-, відеоматеріали та інші засоби дистанційного спостереження, щоб встановити факт знищення об’єкта нерухомості.

У яких випадках проводиться дистанційне обстеження? Дистанційне обстеження застосовується тоді, коли:

житло попередньо вважається знищеним;

об’єкт розташований на території можливих або активних бойових дій, де неможливо безпечно провести звичайне обстеження;

відсутня можливість виїзду комісії на місце.

Водночас такий механізм не застосовується до житла, розташованого на тимчасово окупованих територіях.

Хто приймає рішення про проведення дистанційного обстеження? Рішення ухвалює спеціальна комісія, створена органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією. Підставою є інформаційне повідомлення про пошкоджене або знищене майно, у якому стан об’єкта зазначено як:

«непридатне до експлуатації»;

«знищене повністю».

Які матеріали можуть використовуватися для обстеження? Комісія може використовувати:

• фотографії, зроблені на смартфони, цифрові камери або за допомогою безпілотників;

• відеозаписи, отримані з камер чи БПЛА;

• супутникові знімки та інші матеріали дистанційного зондування Землі.

Для встановлення факту знищення комісія аналізує не один доказ окремо, а всю наявну інформацію в сукупності.

Якими мають бути фотографії? Щоб фото могли бути використані під час обстеження, бажано, щоб вони:

були кольоровими та достатньо якісними;

дозволяли чітко побачити характер руйнувань;

були зроблені при належному освітленні;

містили дату, час та координати зйомки (якщо це дозволяє пристрій).

Також важливо, щоб на фото було видно:

земельну ділянку та прилеглу територію;

загальний вигляд будинку;

зруйновані конструкції (стіни, дах, перекриття тощо);

ознаки, які допомагають ідентифікувати об’єкт — адресні таблички, номер будинку або відомі орієнтири поблизу.

Які вимоги висуваються до відеоматеріалів? Відео повинно:

мати достатню якість зображення (не нижче Full HD);

бути без монтажу, склеювання чи прискорення;

містити повний огляд будинку та прилеглої території;

показувати характер руйнувань із різних ракурсів;

давати можливість визначити місце зйомки за координатами або об’єктами-орієнтирами.

Чи можуть використовуватися дрони? Так. Комісія може отримувати фото та відео за допомогою безпілотних літальних апаратів. Водночас для польоту БПЛА необхідний спеціальний дозвіл Генерального штабу Збройних Сил України або відповідного військового командування. Для цього подається заявка із зазначенням типу безпілотника, мети та маршруту польоту, дати, часу та місця проведення зйомки.

Що потрібно знати про супутникові знімки? Супутникові матеріали також можуть підтверджувати факт знищення житла. Такі зображення повинні дозволяти чітко розпізнати ознаки руйнування та містити інформацію про дату, час і місце зйомки. Похибка визначення координат не повинна перевищувати 10 метрів.

Хто отримує супутникові знімки? Заявнику не потрібно самостійно шукати або замовляти такі матеріали. За необхідності відповідні запити надсилає уповноважений орган до:

Держгеокадастру;

Міністерства оборони України;

Державного космічного агентства України.

Відповідь на запит надається протягом не більше 15 календарних днів.

Які ще докази враховує комісія? Крім фото та відео, комісія може аналізувати:

інформацію про характеристики будинку до його руйнування;

документи ДСНС, Національної поліції та інших державних органів;

письмові або усні свідчення осіб, які знають обставини знищення житла;

аналітичні дані, сформовані програмними засобами, зокрема із застосуванням технологій штучного інтелекту.

У які строки проводиться дистанційне обстеження? Загальний строк проведення дистанційного обстеження не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту реєстрації інформаційного повідомлення. Після завершення обстеження комісія протягом 5 робочих днів складає акт, у якому зазначає один із висновків:

факт знищення об’єкта встановлено;

факт знищення не встановлено;

неможливо встановити факт знищення.

Як дізнатися про результат?

Протягом 3 робочих днів після складення акта його копія надсилається заявнику:

• через портал або застосунок «Дія» (за наявності технічної можливості);

• на електронну адресу, вказану в інформаційному повідомленні.

Що робити, якщо комісія не може підтвердити факт знищення? У такому випадку комісія може зупинити дистанційне обстеження та повідомити заявника про причини. Після отримання такого повідомлення власник має право протягом 90 днів подати додаткові матеріали або інформацію, які можуть допомогти підтвердити факт знищення житла.

Важливо! Акт дистанційного обстеження є офіційним документом, який підтверджує факт знищення нерухомого майна та використовується для реалізації передбачених законодавством прав, зокрема під час вирішення питань компенсації за знищене житло.

Юридичний порадник для ВПО