Чи можна стати власником житла, проживши в ньому 10 років?

Стаття 344 Цивільного кодексу України передбачає, що людина, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років набуває право власності на це майно. Але на практиці набувальна давність — це складний і багатоаспектний механізм набуття майна у власність. Для отримання права власності на підставі набувальної давності потрібно звернутись до суду та отримати судове рішення на свою користь.

Юридичний порадник для ВПО у рубриці «Судова практика» проаналізував низку рішень щодо порядку отримання майна у власність за набувальною давністю

Судова справа № 461/5075/23

Позивач звернувся до суду із позовом до міської ради, в якому просив суд визнати право власності за набувальною давністю на квартиру. Раніше спірна квартира належала родичці позивача, після смерті якої відкрита спадкова справа.

Суди першої і апеляційної інстанції відмовили позивачу у задоволені вимог, оскільки позивачка не надала судам доказів добросовісності заволодіння майном.

В подальшому справа розглядалась Верховним Судом. Верховний Суд дійшов висновку, що визначальне значення має факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісність полягає в тому, що володілець майна в момент його загарбання/заволодіння не знав і не міг знати про неправомірність своїх дій або про те, що на це майно є інші претенденти.

Оспорювана квартира була предметом інших судових спорів, зокрема, інші особи заявляли вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а міська рада претендувала на визнання спадщини відумерлою. Позивачу було відомо, що квартира йому не належить, а також існування претензій з боку міськради та інших спадкоємців.

У цій ситуації відсутність добросовісності повністю виключає можливість набуття майна за набувальною давністю, незалежно від того, скільки років особа там прожила, наскільки відкрито це робила та скільки грошей витратила на комунальні послуги чи ремонти.

Постанова Верховного Суду від 16 квітня 2025 року, справа № 461/5075/23: https://cutt.ly/syeDnuKp

Судова справа № 950/190/25

Позивачка звернулася із позовом до суду про визнання права власності за набувальною давністю щодо будинку, яким вона користувалась з дозволу власника. Позивач знала, кому належить житло і мала намір придбати господарство, для чого передавала сім’ї власника грошові кошти.

Суд першої і апеляційної інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову, оскільки встановив, що вона володіла спірним майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Суди зазначили, що позов про право власності за давністю володіння НЕ може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Постанова Сумського апеляційного суду від 30 червня 2026 року, справа № 950/190/25: https://cutt.ly/AyeDHz2a

Судова справа № 619/1064/25

Позивач звернулась із позовом до суду щодо визнання права власності на половину житлового будинку в порядку набувальної давності. Позивач вказала, що думала, що увесь будинок належав її померлій бабі, не здогадуючись про те, що частина може належати комусь іншому, а також безперервно, відкрито та добросовісно володіла вищевказаним будинком більше 10 років. Спірна половина будинку належала її померлому дідові, який після розірвання шлюбу з бабусею та поділу майна, набув право власності на половину нерухомості.

Рішенням районного суду та постановою апеляційного суду у позові відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що позивачка не є добросовісним набувачем, оскільки знала, що будинок побудований її дідом та бабою, і є спільним майном. Власне, позивач зазначила про це в позовній заяві. Рідна бабуся позивача також достеменно знала, що їй належить лише 1/2 частка будинку, а сама позивачка володіє будинком менше 10 років.

З огляду на це не можна вважати володіння позивачкою спірним майном добросовісним у розумінні статті 344 ЦК України.

Постанова Харківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року, справа № 619/1064/25: https://cutt.ly/yyeD5vo1

Юридичний порадник для ВПО